Головні задачі бібліотеки

БІБЛІОТЕКА В СИСТЕМІ НАІЧАЛЬНО- ВИХОВНОЇ РОБОТИ ШКОЛИ

Головна мета шкільної бібліотеки — надання допомоги учням і педагогам у забезпеченні їхніх інформаційних потреб. Успішна реалізація цієї мети можлива лише за умови грамотного планування всієї діяльності бібліотеки. Бібліотека у школі — одна з найважливіших ділянок роботи. Вона допомагає реалізувати єдину для школи державну програму на­ціональної освіти і виховання ді­тей, вирішує це завдання своїми методами і засобами у загальному плані навчально-виховного проце­су школи і разом з педагогічним колективом. Планування роботи шкільної бібліотеки є складовою частиною планування школи. При складан­ні плану доцільно враховувати Закони України «Про освіту», «Про бібліотеку і бібліо­течну справу», «Положення про бібліотеку середнього загально­освітнього закладу». Перспективний план роботи бібліотеки в школі складається на п'ять років і передбачає основні на­прямки діяльності бібліотеки, ма­сові заходи, розраховані на три­валіший термін. Під час роботи перспективні плани уточнюються і вдосконалюються на основі досвіду і результатів виконання річ­них планів. Основною формою поточно­го планування є річний план. Він конкретизує завдання п'ятирічно­го плану; визначає цілі, які стоять перед бібліотекою на конкретно­му етапі, контрольні показники, регламентує її діяльність протя­гом року. План роботи шкільної біблі­отеки включає такі по­казники: • організація інформаційної діяльності;• формування, використання та збереження книжкового фонду;• організація обслуговування читачів, залучення до система­тичного читання, популяризація бібліотеки;• інформаційна та довідково-бібліографічна робота;• робота з підручниками;• робота з батьками та педаго­гічним колективом. Обслуговування читачів 1. Організація інформаційної діяльності зі спрямування націо­нального самоусвідомлення і ду­ховного становлення учнів — ко­ристувачів бібліотеки.2. Залучення нових читачів; • екскурсії до бібліотеки;• пояснення учням правил ко­ристування бібліотекою;• ознайомлення з книжковими виставками.3. Залучення учнів до система­тичного читання книг.4. Індивідуальна робота з чи­тачами:• робота з окремими групами читачів;• аналіз читання;• тематичні папки за інтереса­ми;• списки рекомендованої літе­ратури;• робота з невстигаючими учнями;• робота з дітьми, схильними до правопорушень;• обслуговування читачів;• керівництво самостійним читанням;• робота з формулярами чита­чів;• робота з відгуками читачів;• виховання бібліотечно-бі­бліографічної грамотності учнів.5. Робота зі збереження біблі­отечного фонду шкільних підручників, акція «Живи, книго!».6. Робота з періодичною пре­сою.7. Масові заходи:а) проведення заходів, пов'яза­них з пам'ятними датами:• читання вголос, обговорення книг;• конкурси, вікторини, літера­турні свята, зустрічі;• тематичні тижні, тиждень дитячої та юнацької книги.б) комплексні заходи: місячни­ки, декади, тижні.8. Книжкові виставки. Оформ­лення стендів. Виготовлення пла­катів.Організація книжкових фондів і каталогів Вивчення складу фондів та аналіз їх використання:• комплектування, обробка, вивчення та розкриття фонду;• робота з підручниками, пе­ріодикою;• складання каталогів, кар­тотек;• списання літератури;• заходи зі збереження фон­дів;• санітарні дні;• робота книжкової лікарні.Робота з активом читачів 1. Залучення в актив бібліотеки учнів з кожного класу.2. Робота активу бібліотеки з учнями, які заборгували книги.3. Залучення активу до проведен­ня масових заходів.4. Розробка графіку чергуван­ня у бібліотеці.Обслуговування вчителів 1. Інформування вчителів про нові надходження літератури (за фахом та за інтересами).2. Складання списків літератури вчителям - предметникам.3. Допомога у проведенні виховних заходів.Робота з батьками 1. Виступи на батьківських зборах.2. Інформація про нову літера­туру для батьків.3. Бесіди з батьками щодо збе­реження навчальної літератури.4. Робота батьківського лек­торію.5. Пропаганда літератури для батьків.6. Підбір літератури для бать­ків із питань сімейного вихо­вання.7. Залучення батьків до акції «Живи, Книго!», зокрема до акції «Подаруй бібліотеці книгу».У шість років малюк переступає поріг школи, а прощається з нею в юності. Як важливо, щоб ці роки були для кожної дитини радісними, незалежно від того, які в неї обдарування і здібності. Джерелом такої радості можуть і повинні бути книги.Основне завдання бібліотеки сьогодні — навчити дітей цінува­ти книгу, відчувати в ній щоден­ну потребу. Багато труднощів на цьому шляху чекає і батьків, і пе­дагогів, і бібліотекарів. Але й ве­лика нагорода. Прекрасна книга, прочитана в дитинстві, може за­лишити слід на все життя.Деякі батьки кажуть, що це справа бібліотекарів і вчите­лів. Так, але хто краще за бать­ків знає свою дитину? Як часто вразлива дитяча пам'ять роками зберігає влучно сказане батьків­ське слово!Плідна співпраця бібліотекарів з батьками є важливим фактором, який впливає на результативність роботи шкільної бібліотеки з роз­витку читацьких інтересів учнів, формує їх бібліотечну грамотність і культуру.Основою роботи бібліотеки з батьками юних читачів є глибо­ке вивчення ролі сім'ї в читан­ні дітей. У цьому шкільному бібліотекарю допомагають і вчителі, і самі ді­ти. Батьків запрошують відвіда­ти бібліотеку — ознайомитись з приміщенням, з розташуванням книжкового фонду, з великою кількістю дитячої літератури. Більш тісний зв'язок виявляєть­ся з батьками учнів початкових класів. Батьки у бібліотеці допо­магають своїм малюкам у виборі літератури. Часто це стається то­ді, коли батьки відвідують біблі­отечні уроки, в яких учні беруть участь у посвяті в читачі, різних масових заходах. На таких захо­дах ведуться бесіди про дитяче чи­тання та його особливості, даються конкретні поради щодо керівни­цтва читання, організації домаш­ньої бібліотеки.На батьківських зборах проводиться анкетування батьків. Аналіз анкет дає можливість визначити, в чому батьки відчува­ють труднощі, яку літературу во­ни використовують у сімейному читанні. Виховуємо читачаЩоб дитина полюбили книж­ку, процес читання, бібліотекарю повинні допомагати батьки, учителі, по­трібно задуматися над тим, як зробити книжку другом для ді­тей і помічником у їх вихованні. Це довга і клопітка праця, щоб досягнути успіху, доведиться ді­яти вдумливо і терпляче. Поради батькам1. Починаючи від народження дитини, постійно купуйте книги.2. Створіть вдома власну біб­ліотеку.3. Поповнюйте періодично до­машню бібліотеку літературою, відповідно до віку вашої дитини.4. Прищепляйте дитині любов до книги.5. Виховуйте бережливе став­лення до книги.6. контролюйте читання ди­тини.7. Вчіть переказувати прочи­таний твір.8. Вчіть дитину вибирати кни­гу за її уподобаннями.9. Виховуйте бібліотечну куль­туру дитиниЗ чого почати? Насамперед потрібно ознайомитися зі зміс­том багатьох дитячих книжок. Це допоможе краще зрозуміти дитя­чий світ, порівняти дитину з ровесниками, іноді навіть зна­йти якийсь педагогічний прийом Книжки пояснюють дітям світ, розвивають їхнє мислення, пам'ять, усне мовлення. Завдання полягає в тому, щоб дитина правильно налаштувалася на роботу з книгою, зрозуміла, для чого потрібна книга, яка користь від неї. Дитяча література має перед собою мету — вихову­вати учнів книгою. Уже зма­лечку треба готувати дитину до майбутньої професії, вияв­ляти зацікавленість дитини тією чи іншою професією і розвивати це захоплення. Виховуючи у дитині читача, треба дбати, щоб змалку в неї ство­рювався читацький досвід. А для цього школяреві треба ознайоми­тися з різноманітною літерату­рою: читати казки, пригодницькі, науково-фантастичні твори, вірші, оповідання, байки, фольклор Добираючи книжки дітям, тре­ба добре знати дитячу літературу, її виховні можливості, щоб дитина читала їх у тому віці, коли книж­кові образи дійсно впливають на формування дитячого характеру.Заходи щодо обладнання шкільної бібліотеки 1. Ремонт приміщення бібліо­теки.2. Придбання формулярів, ка­таложних карток, журналів.3. Придбання канцелярських товарів для роботи книжкової лі­карні. (Участь в акції зі Шкільного «макулатурингу»)4. Ремонт стільців, столів.Підвищення кваліфікації 1. Проходження курсів.2. Ведення зошита із самоос­віти.3. Участь у роботі семінарів. 4. Участь у фахових конкурсах «Шкільний бібліотекар року»

МОНІТОРИНГОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ.

Моніторинг — це неперервне стеження за станом навколишнього се­редовища з метою попередження небажаних відхилень за найважли­вішими параметрами. Моніторинг завжди характеризується систе­матичністю спостережень і має упереджувальний характер. Микола РеймерсМоніторинг — це постійне спостережен­ня за яким-небудь процесом для виявлен­ня його відповідності бажанням чи пара­метрам первісних пропозицій (Васюкова И. А. Словник іноземних слів.—М., 1999.— С. 406.). Поняття «моніторинг» становить інтерес, тому що не має однозначного тлумачення і використовується в рамках сфер науко­во-практичної діяльності. Саме моніторинг, побудований на ряді по­слідовно проведених через визначені про­міжки часу досліджень, заснованих на єди­ному методологічному підході, програмі й інструментарії, дозволить органам управ­ління різних рівнів (від керівників бібліо­тек до місцевих органів управління) вчас­но реагувати на зміни і приймати необхідні рішення. На сьогодні поняття «моніторинг», що ввійшло до наукового обігу, а потім і в по­всякденну мову, застосовується як метод наукового дослідження, здобуває все біль­шого поширення. Така поліфункціональна за своєю сутніс­тю і змістом роль моніторингу породи­ла безліч його визначень. Його характе­ризують як: • комплекс спостережень і досліджень, що визначають зміни в навколишньо­му середовищі;• спеціально організоване з метою комп­лексної оцінки і підвищення ефектив­ності функціонування, систематичне спостереження за станом якихось об'єк­тів;• регулярне спостереження, оцінка, про­гноз (за допомогою електронних засо­бів) процесів;• систематичне зіставлення дійсного з бажаним;• систему збору даних про складне яви­ще, процес, що описуються за допомо­гою визначених ключових показників, з метою оперативної діагностики ста­ну об'єкта, дослідження й оцінки його в динаміці;• сукупність прийомів з відстеження, аналізу, оцінки і прогнозування, а та­кож збір і підготовка рекомендацій що­до внесення необхідних корективів.Розробляючи концепцію моніторингу, необхідно визначити: — Що характеризує сферу застосування моніторингу?— Які показники можуть і повинні її опи­сувати?— Які об'єкти підлягають обстеженню і спостереженню?Методичний моніторинг систе­ми спостереження за змінами в бібліотеч­ній справі покликаний: за­безпечити висхідний потік інформації про діяльність бібліотеки повідоми­ти про нововведення в бібліотечній справі та їх поширення в мережі бібліотек.Задачею обстеження є вивчення практи­ки роботи бібліотеки з метою виявлення нововведень, аналізу й оцінки сильних і слабких сторін її діяльності.Обстеження мають на меті: • виявити в діяльності бібліотеки ново­введення для того, щоб вивчити їх і по­ширити у мережі бібліотек;• з'ясувати недоліки в роботі бібліотеки, установити їх причини і способи усу­нення;• визначити, якої методичний допомоги потребує бібліотека, і надати цю допо­могу. Моніторингові дослідження включають три етапи: підготовчий, практичний і ана­літичний. 1 етап — підготовчий.1. Спочатку визначається мета.Метою моніторингу може бути, напри­клад, аналіз вивчення читацьких інтересів учнів 8 класу або аналіз читання на­уково-пізнавальної літератури учнями 6 класу і т. д.2. Визначення об'єкта. Об'єктом спостереження може бути клас плюс бібліотека, при цьому завжди разом із учителем. Також об'єктом може бути вчитель, учень, батьки. За організаційни­ми формами спостереження може бути ін­дивідуальним і груповим.Визначення напрямків і добір кри­теріїв. Моніторинг може здійснюватися за такими критеріями:• стан, ефективність інноваційної ро­боти;• стан і результативність бібліотечної ро­боти;• якість та організація бібліотечного об­слуговування;• відвідуваність;• книговидача;• робота з учнями, учителями, батьками;• дослідження характеру групових кому­нікацій.2 етап — практичний. Цей етап передбачає збір інформації. Створення бази даних — необхідна умова для глибокого аналізу, підстава для прогно­зування подальшої діяльності бібліотеки. Моніторинг передбачає широке викорис­тання сучасних інформаційних технологій на всіх етапах. Збір інформації здійснюєть­ся такими методами: спостереження,ана­ліз фонду, аналіз читацьких формулярів, анкетуваннябібліотечні уроки, на яких закладаються основи бібліотечно-бібліо­графічних знань.Звичайно обстеження починаються з бібліо­течного фонду, тому що саме його склад ба­гато в чому визначає як зміст, так і обсяг роботи бібліотеки і значною мірою впливає на характер висновків про її роботу.3 етап — аналітичний. Обробка і накопичення даних може про­водитися із застосування таблиць, діаграм, у текстовій формі.Узагальнення, систематизація, аналіз і по­ширення отриманої інформації проводиться бібліотекарем разом із учителем, керівництвом загальноосвітнього закладу, роблять­ся висновки, виводяться причини недолі­ків, виробляються рекомендації з метою усунення незадовільних показників.Зіставлення даних моніторингу із запла­нованими показниками дає можливість побачити, наскільки правильними є дії, методи і форми роботи, допоможе їх скоригувати і переглянути або переконатися в їх правильності.Таким чином, задачами моніторингу є: • безупинне спостереження за станом бібліотечної діяльності;• своєчасне виявлення змін, що відбу­ваються в процесі бібліотечної діяльностіМоніторинг у вивченні читацьких інтересів та основні його напрямкиМоніторинг — це система збору, оброб­ки, збереження і поширення інформації про освітню систему в регіоні чи окремих її компонентів, орієнтована на інформа­ційне забезпечення управління, що до­зволяє зробити висновок про стан об'єк­та в будь-який момент і спрогнозувати його розвиток.Оскільки в бібліотечній справі основним об'єктом вивчення є аналіз читацьких інтересів, то тут повинна бути визначена сис­тема, для того щоб діагностувати стан на даному етапі і зробити подальший прогноз розвитку. А зробити це можна за допомо­гою таких нетрадиційних методів роботи, як анкетування, тестування, соціологічне опитування. Анкета допомагає виявити в якому напрямку роботи слід активізувати свою увагу. Напрямки моніторингу Цілісне уявлення про розвиток читацьких інтересів можна одержати лише при:• вивченні коефіцієнта читання;• вивченні читацьких потреб;• вивченні інформаційного простору;• дослідженні характеру групових кому­нікацій;• виявленні ступеня задоволення учнів програмною літературою. Види моніторингу з вивчення читацьких інтересів 1. Базовий: відповідність потреб вікової категорії.2. Проблемні:розвиток творчих здібностей, обдаро­ваності особистості;підвищення інтелектуального рівня за допомогою самоосвіти.Тести для учнів варто розробляти, врахову­ючи вікові категорії. Для учнів молодших класів продуктивним буде використовувати анкети і тести з малюнками, яскрави­ми фарбами і питаннями, спрямованими на гру уяви. Для середньої і старшої ланки використовуються ігрові логічні питання. При цьому принцип той самий — від про­стого до складного. Провівши будь-яке до­слідження, доцільно оформити графік чи діаграму для подальшого прогнозування того чи іншого явища.Аналіз читацького формуляра дозволяє зро­бити не тільки кількісний, але й якісний прогноз. Регулярність проведення такого аналізу — двічі на рік. Одного разу недостатньо, тому що після першого разу не­обхідно адекватно оцінити ситуацію і ви­робити рекомендації для усунення недо­ліків в обслуговуванні.Цілісне уявлення про якість обслугову­вання читачів можна отримати лише при систематичному вивченні читацьких ін­тересів як у груповому, так і в індивідуаль­ному порядку.Однією з форм роботи з читачами в цьому напрямку є анкетування, Анке­та являє собою наочну діаграму у вигляді кола, розділеного на радіуси, кожен сектор, якого відповідає певному типу літератури - класична, фантастика, науково-попу­лярна, пригоди, казки (билини, легенди), твори про тварин і рослини, поезія, кни­ги з історії тощо. Таким чином, виявляючи читацькі пріо­ритети дітей, можна зробити висновок, наскільки гармонійно розвивається особистість дитини. Надалі, спираючись на отримані дані, бібліотекар може індиві­дуально пропонувати дитині літературу, знайомство з якою допоможе сформува­ти коло читання всебічно розвиненої лю­дини. Нас турбує сьогоднішнє ставлення дітей до книги і читання. Ми на­магаємося виховати у дітей потребу в по­стійному спілкуванні з книгою. Це, як ми вважаємо, допоможе дітям правильно зро­бити перші кроки в житті. Книга повинна допомогти школярам опанувати знання, вибрати правильний шлях, реалізуватися як особистість, підвищити рівень культури. У ході дослідження дітям пропонуєть­ся письмово відповісти на такі питання анкети:1. Назвіть вашу улюблену книгу?2. Хто з героїв книг вам найбільше спо­добався?3. Про що б вам хотілося читати?• Про тварин;• пригоди;• фантастику;• про дітей і школу;• те, що радять (учителі, батьки, одно­класники);• просто цікаві книги.4. Чим би вам хотілося займатися у вільний час?• Грати в комп'ютерні ігри;• фати в рухливі ігри;• читати книги;• дивитися телевізор;• допомагати батькам;• інше.5. Які гуртки, секції ви відвідуєте?Пріоритети в роботі шкільної бібліотеки 1. Більше уваги приділяти індивідуальній роботі зі своїми маленькими читачами.2. Скласти рекомендаційний список літератури «Великі і малі таємниці тварин».3. Підготувати і провести огляд літератури «Світ твоїх захоплень».4. Познайомити батьків з результатами анкетування.5. Підготувати і провести анкетування з батьками «Інформаційні потреби батьків».6. Підготувати і провести бібліотечний урок: «Вибір книги в бібліотеці».7. Скласти інформаційний список літератури «Для допитливих і кмітливих».

Кiлькiсть переглядiв: 344

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.